#ZBCN#

"Слово Вімо"

Манджушрі знову запитав: "Бодхісатва, бажаючи покладатися на силу заслуг Татагати, на чому має перебувати?"

Відповідь: "Якщо бодхісатва бажає спиратися на силу заслуг Татагати, то має перебувати в спасінні всіх живих істот."
🙏
Манджушрі сказав: «Якщо бодхісаттва є бодхісаттва, як він може бути милосердним?» ”

【语译】文殊师利 запитав: "Якщо бодхісатва спостерігає, що всі живі істоти є ілюзією, і в них немає істот, яких можна отримати, то як тоді можна проявляти милосердя?"

Вімо Цзє сказав: "Бодхісатва, усвідомлюючи це, думає: я повинен говорити цю істину для всіх живих істот, це і є справжня милосердя."

"Вімоцзі сказав: "Після того, як бодхісатва спостерігав за живими істотами різними способами, він подумав: я повинен проголосити цю сутність "порожнечі" і "без-я" для живих істот, щоб вони знали, що тіло ілюзорне, усвідомили, що я по суті порожній, і повністю звільнилися від життя і смерті. Це справжнє виконання милосердя!"

Діяти без спокою, без причин для народження. Діяти без гарячої любові, без причин для страждань.

【語譯】Бодхісаттва повинен практикувати спокій і милосердя, спостерігаючи за всім, що виникає без причини; насправді це є спокій і відсутність виникнення, тому він навчає істот безвибірковою мудрістю. Він повинен практикувати прохолодне милосердя, спостерігаючи за тим, як страждання виникають з прив'язаності до самого себе, і за допомогою пустотної мудрості рішуче відмовлятися від прив'язаності, щоб всі істоти були вільні від страждань і досягали спокою.

Милість рівних, рівних трьом життям.

【Переклад】 Слід дотримуватися рівності та милосердя, завжди спиратись на чотири великі обіцянки, безперервно від покоління до покоління, рятуючи життя без кінця, без втоми в серці, без розмежування минулого, теперішнього та майбутнього.

Дійте без суперечок і милосердя, без жодної причини.

【Переклад】Слід виправити беззаперечну доброту, основа суперечок полягає в тому, що серце породжує різні помилкові уявлення та неправильні прив'язаності, тому слід направити живих істот до сприйняття сутності порожнечі, і якщо серце не виникає, суперечки не можуть виникнути.

Не робіть доброту без меж, адже внутрішнє і зовнішнє не узгоджуються.

【语译】Слід виправити непримітну милість, всередині немає кореня, який можна отримати, зовні немає місця, яке можна отримати, і тим більше не можна говорити про злиття внутрішнього кореня та зовнішнього місця. Таке навчання веде до усвідомлення істоти живих істот про відсутність розмежування між внутрішнім і зовнішнім, пустотність предметів і «я», а також не два в «я» і «інші»; це і є шлях чистої милості.

Не зашкодить милосердю, адже врешті-решт сповниться минуле.

【语译】 Слід підтримувати непорушну доброту. Хоча у світі все підлягає народженню та зникненню, сутність порожнечі і тиші не може бути зруйнована. Вона вчить живих істот розуміти і розривати страждання від народження і смерті за допомогою мудрості порожнечі, щоб всі перешкоди були остаточно усунені, а ця відповідна доброта залишалася незмінною.

Дії міцні та добрі, серце без руйнування.

[Переклад] Слід укріпити慈, не лише щоб своє慈серце було твердим як алмаз, ніколи не змінюючись і не руйнуючись, але й щоб вести інших, дозволяючи їх серцям не прив'язуватися, залишаючи їх у спокої, як порожнеча, не дозволяючи користі, знищенню, пошкодженню чи славі заподіяти шкоду慈серцю.

Чистота дій викликана чистотою природи всіх явищ.

【語譯】Слід зберігати чистоту та милосердя, спостерігаючи за сутністю всіх явищ, що є остаточно чистими, істинна милосердя без форми, ведучи живих істот до глибокого розуміння порожнечі всіх явищ, без прив'язаності, всі досягають чистоти та свободи.

Дії безмежної милості, як порожнеча.

【語譯】Слід виховувати безмежну慈,慈心 великий, як порожнеча, безмежний і безкрайній, навчити живих істот усвідомлювати істинну природу дхарми, без жодних дій慈心 універсально покриває.

Іди до Арахана з милосердям, розривай злу зв’язок.

【语译】Слід виправити Арахантську милість, вбиваючи грабіжників, які викрадають мудрість, життя та матеріальні блага, подібно до Араханта, а також навчати живих істот спостерігати порожнечу та припиняти помилки, щоб більше не страждати від турбот і отрути.

Вчиняйте добрі справи, щоб забезпечити спокій живих істот.

«Переклад» також повинен культивувати милосердя бодхісатви, взявши на себе обов'язок приносити користь і щастя істотам, використовуючи чотири способи залучення для перетворення страждаючих істот, щоб вони могли розвивати добрі корені та врешті-решт досягти щастя, поступово входячи на шлях Будди.

Іти як Будда з милосердям, отримати як відповідність.

【語譯】Слід修如來慈, зосереджуючи серце на тому, щоб діяти з慈 відповідно до дійсності, безформності та, ведучи живих істот до пробудження, залишатись неподвижними в істинній природі, що є незмінною, без приходів і відходів.

Доброта Будди, що пробуджує живих істот.

【語譯】 повинні практикувати буддистську милосердя, щоб принести користь і собі, і іншим, повністю усвідомлюючи страждаючих істот, які сплять у ілюзії життя і смерті, дійсно, як Будда, бути усвідомленими, усвідомлювати інших і досягати досконалості в практиці.

Діяти з природною милістю, без жодної причини.

【語譯】Слід розвивати природну милосердя, не зважаючи на зовнішні ознаки, серце без бажань народжує безумовну велику милосердя. Також потрібно направляти живих істот до усвідомлення їхньої природи Будди, що є від природи, а не здобутою через причини, допомагаючи їм відпустити всі зв'язки, серце до серця зникне, і таким чином, вони природно з’єднаються з істинною природою закону.

Діючи з добротою, рівно заради однієї причини.

【語譯】Слід культивувати бодхічиту, повністю усвідомлюючи бодгім, який є шляхом безформенності, рівністю і однорідністю, і тому вчити живих істот усвідомлювати рівність всіх дхарм, без прив'язаності і відмови, врешті-решт досягти істинної безформенності.

Дія без рівності милосердя, перериває всі прив'язаності.

【語譯】Слід практикувати безумовну милосердність, відмовитися від усіх упереджень і діяти з добротою. Широта доброти і глибина милосердя перевищують звичайні емоції, є унікальними. Одночасно слід навчати живих істот відмовлятися від любові і ненависті, від образи і прив'язаності, ставитися до всіх рівно.

Іти великим співчуттям, ведучи до великого шляху.

【Переклад】 Слід культивувати велику співчутливість, щоб з великою співчутливістю звільняти від страждань і приносити щастя, направляючи звичайних людей і тих, хто слідує двом шляхам, до великого автомобіля, щоб досягти остаточного щастя.

Дій без втоми з милосердям, спостерігай порожнечу без «я».

【语译】Слід виправити безмежну милосердя, спостерігати за законом як за зміною, все є пусткою, отже, немає прив'язаності до його або закону, отже, немає прив'язки до тіла і розуму, широко рятуючи живих істот, безмежно без втоми, ніколи не задовольняючись.

Виконуючи закон, слід проявляти милосердя, не залишаючи жодних жалю.

【語譯】Слід практикувати благодійність через Dharma, оскільки матеріальна благодійність має межі, а Dharma - безмежна. Бодхісаттва без залишку передає отримане навчання Будди всім живим істотам, без відбору, нічого не упускаючи, без жодної скупості.

Тримайте заповіді з милосердям, перетворюючи руйнування заборон.

【語譯】Слід дотримуватися заповідей милосердя, з милосердним серцем дотримуватися заповідей, спочатку зробити свої дії чистими, а тіло і розум - спокійними, а потім показувати приклад, проводити людей, які зруйнували заповіді, щоб вони також могли отримати чисту радість.

Терпимість і милосердя, захищаючи один одного.

【語譯】Слід розвивати терпіння і милосердя, діяти з милосердям, що терпить образи, у терпінні не мати прив'язаності до себе чи інших, не обтяжувати себе зсередини і не завдавати шкоди іншим ззовні, тоді ми можемо захищати один одного, а потім зручно і з користю впливати на інших, вести до правильного вчення.

Виконуючи досконалість благодаті, я несу тягар всіх живих істот.

【語譯】Слід удосконалювати милосердя, охоче страждати за інших, взяти на себе відповідальність за спасіння всіх живих істот, наполегливо працювати і не відступати, щоб всі живі істоти змогли вирватися з страждань циклу народження і смерті.

Ходити в медитації з милосердям, не піддаючись смаку.

【语译】Слід практикувати медитацію з добротою, навіть якщо досягнуто глибокої медитації, не слід прив'язуватися до смаку медитації, не залишатися у легкій радості самадхи, а слід зосередженою свідомістю широко займатися благими справами, без прив'язок і турбот, зі спокійним і пустим розумом; також слід використовувати методи медитації для перетворення людей, щоб всі живі істоти отримали радість від Дхарми та медитації.

Діяти з мудрістю та милосердям, не знаючи причин часу.

【Переклад】Слід культивувати мудрість і милосердя, використовуючи мудрість праджні для спостереження за природою живих істот, вміло орієнтуватися у пораді та обставинах, відповідно до ситуації навчати, лікувати по симптомам, ніколи не пропустити або відмовитися від жодної можливості врятувати живих істот, завжди вчасно допомагати їм.

Проведення зручності милосердя, все відображається.

【語譯】Слід практикувати зручність і милосердя, слідуючи вподобанням і бажанням живих істот, використовуючи майстерні та зручні засоби для різних проявів, щоб пояснити відповідні досконалі закони, проявляючи милосердя та допомагаючи.

Дії без прихованих почуттів, тому що серце чисте і спокійне.

【語譯】Слід виправити без прихованої милосердя, серце без прихованих зворотів, пряме серце, як стріла, проникливо розуміє порожнечу закону, в цей момент є чистим і вільним; одночасно для перетворення і спасіння живих істот, говорити те, що слід сказати, діяти так, як слід, з відкритим серцем, без приховування і без резервів, щоб усі живі істоти відчули чистоту серця і не відчували тривоги.

Іти з глибоким серцем, без змішаних вчинків.

【語譯】Слід глибоко вкорінити милосердя, щиро піклуватися про благополуччя всіх живих істот, мати міцну волю, зосередитися на досягненні просвітлення, не змішуючи це з жодними чужими бажаннями або лінощами.

Дії без обману, не з прихованих причин.

【Переклад】 Слід практикувати безпомилкову доброту, щиро слідувати бодгісваттському шляху, приносити істинну користь всім живим істотам, ніколи не обманюючи їх пустими словами чи лицемірними діями.

Спокій та благодать, щоб досягти блаженства Будди.

【語譯】 Слід практикувати спокій і любов, щоб не лише дозволити живим істотам отримати земне щастя, але й щоб усі вони могли досягти остаточного блаженства Будди, а саме, увійти в стан безостанніх нірвани та вічно насолоджуватися спокоєм і радістю Будд.

Божество милосердя таке.

"Куди б не йшов Бодхісаттва, саме так і слід діяти."

Манжушрі знову запитав: "Що таке смуток?" Відповіли: "Усі добрі справи, які роблять бодхісатви, діляться з усіма живими істотами."

【语译】Бодхісаттва Манжушрі продовжив запитувати: "Якщо милосердя бодхісаттви таке, то що таке скорботне серце бодхісаттви?" Вімо Цзє відповів: "Бодхісаттва ділиться всіма своїми добрими справами та заслугами з усіма живими істотами і ніколи не має жодної приватної вигоди."

"Що таке радість?" Відповідь: "Є користь, радість без жалю."

【語譯】Манджушрі знову запитує: "А що таке радісне серце бодхісаттви?" Вімо Цзе відповідає: "Наскільки можливо, робити все корисне для живих істот, і серце природно наповнюється радістю та щастям; бачачи, як інші отримують велику вигоду або роблять благі вчинки, також захоплюватися і радіти. У будь-який час не мати жодної заздрості чи каяття."

"Що таке відмовитися?" – відповів: "Те, що зроблено на благо, без жодних сподівань."

【语译】Манжушрі знову запитав: "Що таке відданість бодхісаттви?" Веймоцзе відповів: "Бодхісаттва, незалежно від того, що він робить для благополуччя живих істот, просто виконує те, що потрібно робити, і ніколи не сподівається на винагороду чи компенсацію, зовсім не тримає в умі ці добрі справи та заслуги."

Ману́ш Ши́лі знову запитав: "Якщо є страх перед життям і смертю, на що повинен покладатися бодхісаттва?"

【语译】Бодхісатва Манжушрі продовжує запитувати: "Найбільший страх і жах у світі не інакше як смерть і народження. Бодхісатва, що завершив навчання, довго перебуває в морі життя і смерті, рятуючи живих істот. На що ж слід покладатися, щоб не блукати, не відступати і не мати страху?"

Вімо Цзе сказав: "Бодхісатва, зважаючи на страхи життя і смерті, має покладатися на силу заслуг Татагати."

【語譯】Вімочеджі відповів: "Бодхісаттви завжди перебувають у морі життя і смерті, вони повинні покладатися на безмежну силу заслуг і божественних сил Татхагати, накопичених протягом численних епох, тоді з благословення Будди вони природно не матимуть страху."

Манжушрі знову запитав: "Бодгісатва, бажаючи покластися на силу заслуг Татагати, де має перебувати?"

【语译】Бодхісатва Манжушрі знову запитує: "Якщо бодхісатва хоче покладатися на силу заслуг і божественної могутності Татагати, куди слід заспокоїти своє серце, щоб отримати благословення та прихильність Будди?"

Відповідь: "Бодхісаттва, який бажає покладатися на силу заслуг Татагати, повинен допомагати звільнити всіх живих істот."

"Вімоджід відповів: "Якщо бодхісатва хоче покластися на силу заслуг і божественну силу Татагати, він повинен цілком зосередитися і залишатися на звільненні всіх істот. Таким чином, це буде відповідати серцю Будди, і природно він отримає благословення і захист Будди."

Знову запитав: "Щоб перейти до інших, що потрібно усунути?"

【語譯】Веншу Пусаця знову запитав: "Що потрібно усунути, щоб визволити живих істот з мук життя і смерті?"

Відповідь: "Бажаю звільнити всіх живих істот від їхніх страждань."

【语译】Вімоджеч відповів: «Щоб допомогти живим істотам, спочатку слід усунути їхні турботи.»

Знову запитав: "Щоб позбутися тривог, що слід робити?"

【语译】Манжушрі Бодгісаттва ще раз запитав: "Як слід практикувати, щоб звільнити живих істот від страждань?"

Відповідь: "Слід діяти з правильними думками."

【语译】Вімоджіч відповів: "Слід діяти в правильній свідомості. Адже всі страждання виникають з неправильних думок, і як тільки правильна свідомість з'являється, страждання природно зникають."

Знову запитав: "Як практикувати правильну усвідомленість?"

【语译】Бодхісатва Манжушрі знову запитав: "Яким чином практикувати, щоб зберегти правильну думку?"

Відповідь: "Те, що відбувається, не народжується і не вмирає."

【语译】Вімо Цзє відповів: "Слід спостерігати за природою порожнечі та спокою за допомогою мудрості пражні, а думки слід зосередити на стані, що не виникає і не зникає."

Знову запитав: "Який закон не народжується? Який закон не зникає?" Відповів: "Несприятливий закон не народжується, сприятливий закон не зникає".

【語譯】Веншуй Бодхісатва знову запитав: "Яке вчення не народжується? Яке вчення не зникає?" Веймоцзе відповів: "Усі злі вчення, всі неправильні уявлення, не дозволяйте їм народжуватися; усі добрі вчення, не дозволяйте їм зникати."

Знову запитав: "Що є добром, а що є основою?"

【语译】Манжушрі знову запитує: "Яке походження добрих і недобрих вчинків?"

Відповідаючи, сказав: "Тіло є основою."

【语译】Вімо Цзе відповідає: "Добро і зло беруть свої витоки з прив'язаності до уявлення про тіло. Всі добрі та злі вчинки виникають з 'я уявлення' та 'я-упередження'."

Знову запитали: "Що є основою тіла?" Відповіли: "Жадоба є основою."

【Переклад】Бодхісатва Манжушрі знову запитав: "Отже, в чому ж є джерело 'тілесного сприйняття'?" Вімо Чі відповів: "'Тілесне сприйняття' має за джерело бажання, любов і жадібність. Оскільки є бажання та жадібність, людина буде сліпо вважати своє тіло реальним, бездумно прагнучи, жадібно тримаючись за нього, що призводить до народження в трьох світах." (Як сказано у «Ланцзянь Цзин» "Ті, що подібні, мають бажання та жадібність за джерело. ... Ти любиш моє серце, я шкодую за твоїм тілом, через це, протягом сотень тисяч епох, постійно перебуваючи в оковах.")}

Знову запитав: "Що є основою бажання і жадоби?" Відповідь: "Ілюзорне розрізнення є основою."

【語譯】Веншу Будда знову запитав: "З чого ж виникає бажання та жадоба?" Веймоцзе відповів: "Джерело бажання та жадоби полягає в ілюзорному розрізненні: через розрізнення виникає схильність до доброго і поганого, а з задоволення виникає жадоба та прив'язаність." (Коли розум здатний розрізняти, він бере те, що розрізняється, за істину, і так виникає прив'язаність.)

Знову спитали: "Яке з відмінностей є основою?" Відповідь: "Перевернуті думки є основою."

【语译】Бодхісатва Манжушрі знову запитує: "Отже, яка ж є основа ілюзорного розрізнення?" Ваймаг'я відповідає: "Основою ілюзорного розрізнення є спотворене уявлення. Усе від природи є ілюзорним, але живі істоти спотворюють і вважають це реальним, внаслідок чого виникають ілюзорні розрізнення, такі як добро і зло, краса і потворність." (Те, що називається моїм бажанням або уявленням про дхарму, є лише умовно виникаючими ілюзіями, якщо ж вважати ілюзію за реальність, то це і є спотворене уявлення.)

Знову запитав: "Що є основою перевернутого думання?" Відповіли: "Безприв'язковість є основою."

Манджушрі Бодхісаттва сказав: «Яке походження омани?» Він відповів: «Ілюзія проживання в І – це порожня тиша, яка живе в Ї. ”

Знову запитали: "Без перебування що є основою?" Відповідь: "Без перебування немає основи."

【語譯】Манжушрі ще раз запитав: "На чому ж основано безприв'язковість?" Веймоцзе відповів: "Безприв'язковість взагалі не має жодного джерела. Оскільки всі явища абсолютно пусті, то, досліджуючи до самого кореня, абсолютно немає чого тримати. Немає залежностей, немає того, на що можна покластися, а у виникненні є пустота, де ж можна знайти якесь джерело?"

Манжушрі! Не маючи нічого, встановлюється все.

【語譯】Веншу Ширі Бодхісатва! Саме завдяки цьому безприв'язковому сутності, порожнечі та умовності все світське та надсвітське право можуть бути встановлені.